Сповнена любов'ю душа бачить Господа Ісуса в усьому. «У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо».

Сповнена любов'ю душа бачить Господа Ісуса в усьому. «У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо».

1. У надприродненій ласкою людині є три роди пізнання, що відповідають потрійному життю: пізнання почуттями, розумом та вірою.

Якщо людиною верховодить почуттєве пізнання, то вона слухається пожадливостей, і назвемо її «тілесною людиною», яка не спостерігає справ Божих.

Уявімо собі, що людиною верховодить розумове пізнання, то маємо до діла з філософом, що міркує навіть про надприродне життя з короткозорістю людської мудрості.

Якщо ж у проводі є пізнання вірою, то людина приборкує почуття й контролює розум, перевірює їх міркування з вищого Божого насвітлення та згідно з тим встановляє спосіб своєї поведінки.

2. «Мій праведник з віри буде жити», - писав св. Павло. Праведник це Сповнена любов'ю душа бачить Господа Ісуса в усьому. «У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо»., перш за все, ти, що пройшов нижчі ступені духовного життя та досягнув з'єднання з Господом Богом.

Чим більше Христос Господь заволодіє в тобі Любов'ю, тим більше захопить Він твій ум і заставить Його ходити правдою, і осяє Своїм світлом та відкриє Божу всюдиприявність.

Вірна цим просвітлінням людина, щиросердечно полюбляє Господа, усюди бачить Його й горнеться до Нього. Її ж життя вже трохи схоже на небесне оглядання.

3. Господь є всюдиприсутній з огляду на Своє верховне буття. Він начало всього сотворіння. Він його сотворює і далі кожної хвилини продовжує це сотворення. Господь допомагає всім рухам та всім діям кожного Сповнена любов'ю душа бачить Господа Ісуса в усьому. «У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо». сотворіння.

Всесвіт є сповнений Божою діяльністю. Бог усюди діє і послідовно всюди є приявний, бо бути й діяти в Господа – це одне.

Отже Всемогутній Бог вічно присутній усюди, так як і на небі, зі Своїми досконалостями, знанням, святістю та щастям.

Він є повністю у твоїй душі і її спроможностях, у думах і почуваннях, прагненнях та у сприйнятливостях, у твоєму тілі та у всіх його безчисленних клітинах. І в одежі, і в харчах, у освіжальній воді та в повітрі.

Господь є присутній по-справжньому, більше присутній, ніж ти в собі самому. Живеш Ним і в Ньому. Ним ти просякнутий повністю Сповнена любов'ю душа бачить Господа Ісуса в усьому. «У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо»..

Душа спокійно звикає до цієї солодкої думки, її життя приховується із Господом Ісусом у Божій безмірності. Вона славословить і любить.

4. Далі, Господь Бог є присутній у благодатній душі: «Якщо хтось любить Мене... Ми прийдемо до нього й оселю заложимо в нього».

Три Божі Особи живуть у такій людині і в її душі продовжують Вони Своє величне життя. Отець родить Слово, Отець же і Син випромінюють постійно Святого Духа, їх взаємну Любов.

Людина бере участь у Божому житті. З Господом Ісусом я люблю Отця, і Отець любить мене в Ісусі Христі. Так уже на землі співживу у Пресвятій Тройці.

Ця діяльність Сповнена любов'ю душа бачить Господа Ісуса в усьому. «У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо». надзвичайно мила віруючій людині. У хвилини дозвілля вона скуплює увагу та продумано залучає себе до невимовних Божих діянь, що в ній відбуваються. Ущасливленій душі хочеться в мирі сполучатися з Богом, а це вже передсінок небесного життя.

Разом із своїм Божественним Другом, Христом, така людина поринає у Святій Тройці, аж прийде пора відсунення заслони: минеться Віра і залишиться назавжди радісне бачення лицем до лиця у славі.

5. На всі лади шукав Господь зближення з людством, наче побоявся людського забуття. Він виявив вірі Свою приявність, замешкуючи в душі праведника. Людському умові розкрив Своє перебування у всесвіті. Навіть уприступнився почуттям тіла, бо приховано Сповнена любов'ю душа бачить Господа Ісуса в усьому. «У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо». замешкав усюди під євхаристійними видами.



Тут Боголюдина підходить до нас слугуванням ієрея із даною йому Господом безмежною силою, поселюється в освяченій часточці та в кожній її найменшій окрушинці, одночасно по всіх вівтарях світу.

Господь приявний із животворним тілом і душею, божеством та людськістю, а на те тільки приховується від почуттів, щоб залишилась за нами заслуга віри.

Не будеш заздрити в нічому апостолам, ані Його Матері, що зблизька піклувалася Сином.

Береш Господа до серця, як Пресвята Діва носила Його в непорочнім лоні.

Вклоняєшся Господеві в Кивоті, як Вона схилялась до Нього при яслах. Довіряєш Господеві твої радощі й горе Сповнена любов'ю душа бачить Господа Ісуса в усьому. «У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо»., як колись Вона виливала своє серце Синові. Слідкуєш за Христовою смертю в пору Літургії, як і Вона під хрестом стояла в часі Голготської Жертви.

Ось так можеш жити постійно та без тривоги, що Христос залишить твою душу. Ох! Якої великої почесті зазнає християнин, а досконале життя стається життям радісним.

6. Віруючий відкриває й поклоняється всюди сущому Богові у вселенній, у праведникові і в Пресвятій Євхаристії. Та Господь є не лише Буття, Він є також Істина, втілена Премудрість, Слово.

В Його Божій Премудрості живуть всі істоти, що їх зодягнув досконалістю та красою й обдарував променем Своєї правди. Кожне сотворіння, на свій лад відображує Божу Сповнена любов'ю душа бачить Господа Ісуса в усьому. «У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо». нескінчену досконалість та Божу люб'язність.

Людина чистосерда, що живе з Віри, знає мову сотворінь та читає в них, як у дзеркалі, красу та доброту Творця.

Така людина захоплюється чарівною природою. Уважно вслухається, як грізно віє-завиває буйний вітер по діброві та як ніжно колихається тирса. З нею говорить потічок і польова чічка, їй зрозуміле дзижчання комах та пташиний щебіт.

Усе доцільне для неї: і пилина в повітрі та зеренце піску над морем, і травичка на вигоні, і листя дерев, і брилянти роси, і зоряне небо.

Усе сотворене постачає такій людині Господа Бога, а вона зустрічає Сповнена любов'ю душа бачить Господа Ісуса в усьому. «У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо». Його з безмірним пошанівком та безграничною любов'ю.

7. Віруюча людина дуже уважно ставиться до всіх досяжних умом частинок правди. Вона прямо «обожнює» знання та мистецтво, свідома, що вони відображають вічну Божу Істину та Красу. Вона дуже хоче спрямувати ці дрібні промені до їх джерела, до Божого Слова, вічної Премудрости – Вітцівського сяйва та зображення Його сущности.

8. Особливо насолоджується читанням Св. Письма, адже в ньому пливе Істина, як повноводна широченна річка. Там кожне речення та кожне слово є для неї священні, наче б Господні мощі, наче б втілення Божого Слова.

Богобійна людна з вірою сприймає не тільки догми, але й моральні засади. Старається їх Сповнена любов'ю душа бачить Господа Ісуса в усьому. «У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо». вповні зрозуміти та узгіднює з ними своє життя.

Господь Ісус сказав: « Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться себе, візьме свій хрест і йде за мною». «Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий». «Щасливі вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне».

Кожна сказана вище істина визначає боголюбним незмінний шлях поведінки.

9. Господь Бог є саме Буття, Правда та Добрість.

Віруючий бачить усюди, любить та славить невимовну Божу Добрість та батьківське Провидіння.

Все сотворив Господь із доброти та любови, бо Він сама Доброта: Бог благий і многомилостивий. Він теж – несотворена Любов: «Бог є Любов». А з такого джерела пливуть самі Сповнена любов'ю душа бачить Господа Ісуса в усьому. «У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо». тільки добродійства.

Боголюбна душа постійно величає Господа: «Благословлю Господа повсякчасно». Кожне й найменше сотворіння наповняє серце боголюбця захватом вдячности супротив Творця всякого добра.

Йому ж відомо, що батьківські руки розмістили всі, навіть найдрібніші події, для його вигоди та безпеки.

По дорозі натрапляє боголюбець на чимало хрестів. Кожний раз він їх цілує та радісно бере на рамена.

Усюди спостерігає самі Божі добродійства та вияви Його ніжности й усюди славословить Господа за те, що Він є добрий. Повсякчасно він благословить Господа і за те, що Він по-батьківськи нами піклується.

10. Сповнена чистотою, душо, наполегливіше жий невпинно Вірою, а швидко Сповнена любов'ю душа бачить Господа Ісуса в усьому. «У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо». привикнеш захоплюватися великим, правдомовним і добрим Богом, поклонишся Йому, світлосяйному, наслідуватимеш Його та й полюбиш.

По-синівськи споріднишся з Вічним Отцем Сотворителем, Вседержителем і всюди приявним. Споріднишся теж із Божим Словом, предвічною Істиною, що відобразила Себе на кожному сотворінні. Сполучишся теж із Святим Духом, уосібненою Любов'ю та істотною Добрістю, що всюди проявляє щедрості, святить тебе безустанно, уводить тебе в надро Ісуса Христа та щодня більше вкоріняє тебе в Його божественній Любові.


documentaksrunx.html
documentakssbyf.html
documentakssjin.html
documentakssqsv.html
documentakssydd.html
Документ Сповнена любов'ю душа бачить Господа Ісуса в усьому. «У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо».